Ќе дивл¤чись на те, що вакцини в≥д ¬≥л-≥нфекц≥њ до цих п≥р не було створено, ≥ повн≥стю ¬≥л-≥нфекц≥¤ не вил≥ковуЇтьс¤, все ж таки в даний час установка на те, що ¬≥л-≥нфекц≥¤ смертельна хвороба, ≥ пор¤тунку в≥д нењ немаЇ, вже не в≥рна.† ћета л≥куванн¤ ¬≥л-≥нфекц≥њ Ц максимальне продовженн¤ житт¤ хворого ≥ збереженн¤ њњ ¤кост≥. ≤ ц¤ мета все част≥ше дос¤гаЇтьс¤ за допомогою сучасних л≥карських препарат≥в: ≥ сьогодн≥ вже Ї л≥ки в≥д —Ќ≤ƒу, ¤к≥ невизначено довго п≥дтримують житт¤ ¬≤Ћ-≥нф≥кованих людей ≥ кожен† день у св≥т≥ зТ¤вл¤ютьс¤ все б≥льш ефективн≥ препарати.

ќдна з головних груп л≥к≥в в≥д ¬≤„ Ц протиретров≥русн≥ препарати, ¤к≥ втручаютьс¤ в життЇвий цикл ¬≤„ або перешкоджають його розмноженню. ѕрепарати такоњ д≥њ застосовуютьс¤ в медицин≥, починаючи з 1987 року. « тих п≥р число таких л≥к≥в розширилос¤, але д≥¤ залишилас¤ тим же: л≥карськ≥ препарати впливають на вх≥дн≥ до складу в≥русу б≥лки, необх≥дн≥ в≥русу дл¤ його розмноженн¤. Ћ≥ки проти ¬≤„ не дають б≥лкам виконувати свою функц≥ю ≥ тим самим гальмують розмноженн¤ в≥русу.

—учасне л≥куванн¤ вимагаЇ комб≥нованоњ терап≥њ Ц одночасного застосуванн¤ два, три або б≥льш против≥русних препарат≥в.†

ƒуже активн≥ комб≥нован≥ препарати, що використовуютьс¤ в даний час, впливають на обидва б≥лки, що вход¤ть до складу в≥русу ≥мунодеф≥циту людини. “ак≥ л≥ки в≥д —Ќ≤ƒу дозвол¤ють буквально повертати до житт¤ пац≥Їнт≥в з важкими формами —Ќ≤ƒу ≥ пригн≥чувати активн≥сть в≥русу до такого ступен¤, що його не може ви¤вити нав≥ть найв≥дчутн≥ший анал≥з. –азом з безперечними позитивними властивост¤ми, против≥русн≥ препарати, на жаль, мають ≥ ≥стотн≥ недол≥ки. —еред них ≥ висока варт≥сть л≥куванн¤, ¤ка робить ц≥ л≥карськ≥ засоби недоступними дл¤ багатьох тис¤ч хворих, ≥ виникненн¤ важких поб≥чних ефект≥в, ≥, нарешт≥, поступовий розвиток так званоњ резистентност≥, тобто звиканн¤ в≥русу до препарату.

¬т≥м, медицина не зупин¤Їтьс¤ на дос¤гнутому, ≥ розробка л≥к≥в проти —Ќ≤ƒу йде, не зупин¤ючись н≥ на день. јле нав≥ть зараз ¤к≥сть житт¤ хворих ¬≥л-≥нфекц≥Їю стала значно вища, ≥ все част≥ше мовитьс¤ про те, що з однозначно смертельноњ хвороби —Ќ≤ƒ стаЇ хворобою хрон≥чною ≥ невил≥ковною, але, в ус¤кому раз≥, що п≥ддаЇтьс¤ л≥куванню ≥ що ц≥лком допускаЇ багатор≥чне повноц≥нне житт¤ хворих.

«розум≥ло, дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей, л≥куванн¤ ¬≥л-≥нфекц≥њ повинне бути почато на ¤комога ран≥ш≥й стад≥њ захворюванн¤. ÷е ще раз говорить в користь ¤комога ран≥шоњ д≥агностики ¬≤„. ¬т≥м, по в≥дношенню до ¬≥л-≥нфекц≥њ, б≥льш н≥ж до будь-¤кого ≥ншого захворюванн¤, в≥рно правило: попередити хворобу набагато легко, н≥ж вил≥кувати њњ.